Зміст
Термопари - це датчики температури, виготовлені з двох різних металів, які з’єднані і утворюють стик. Якщо один з металів гарячіший або холодніший за інший, виникає напруга. Величина виробленої напруги / напруги залежить від різниці температур між металами.
Напруга термоелемента повинна вимірюватися такими приладами, як мультиметри та вольтметри. Ці прилади не дають прямих вимірювань температури, тому вихідна величина повинна бути перетворена. Щоб створити напругу термоелемента для перетворення температури, використовуйте графік, щоб з’ясувати, як напруги співвідносяться з температурою. Якщо точного напруження не знайдено, використовуйте лінійну інтерполяцію, щоб оцінити його.
Крок 1
Вивчіть лінійну інтерполяцію. Він використовується для оцінки значення вимірювання температури термопари, коли число потрапляє між двома відомими точками. Для температури T та напруги V рівняння має значення T = T1 + (T2 - T1) * ([середнє значення V-V1] / [V2-V1]).
Крок 2
Проаналізуйте інформацію про різні типи термопар. Термопари класифікуються на основі матеріалів, що використовуються при їх будівництві, і працюють лише в певних діапазонах температур. Термопари типу К виготовлені з нікелевих сплавів і обмежуються вимірами в діапазоні від -250 до 350 градусів Цельсія або Цельсія. Термопари Т-типу виготовлені із мідних сплавів і обмежуються вимірами від –200 градусів до 350 градусів С.
Крок 3
Отримайте дані вимірювання температури, отримані термопарою. Інформація повинна включати тип використовуваної термопари та температуру опорного переходу. Опорний перехід визначається як кінець термопари, який підтримується при фіксованій температурі або відрізняється від іншого кінця. Цю температуру часто встановлюють на рівні 0 градусів Цельсія.
Крок 4
Знайдіть відповідну таблицю перерахунку, виходячи з типу термопари. Діаграми можна отримати безпосередньо в Інтернеті, завантажити або отримати до них доступ через базу даних. Найбільш використовувана база даних виробляється та підтримується NIST (Національний інститут стандартів та технологій).
Крок 5
Вивчіть формат таблиці перетворення. Це буде за Цельсієм або Фаренгейтом. Крайній лівий стовпець показує температуру, яка збільшується в 10, зверху вниз. У верхньому рядку показано, як температура збільшується в 1, зліва направо. Кожен рядок і стовпець показує напругу в одиницях мВ (мілівольт). Опорним переходом вважається 0 градусів за Цельсієм або 32 градуси за Цельсієм. Якщо фактична температура переходу не є цим значенням, тоді напруга повинна додаватися до вимірювання напруги термопари, і результат повинен бути використаний для пошуку Т.
Крок 6
Потренуйтеся на прикладі, коли ви можете знайти точну відповідність у таблиці. Наприклад, припустимо, що термопара типу К. використовується для вимірювання 9 343 мВ, де її опорний перехід виконується при 0 градусах С. Для визначення температури використовуйте таблицю типу К. Дивіться, що вимірювання температури 230 градусів С.
Крок 7
Знайдіть приклад, де потрібна лінійна інтерполяція. Припустимо, що вимірювання, проведене за допомогою термопари типу Т, виробляє 0,964 мВ, а перехід фіксується на рівні 0 градусів С. З таблиці видно, що вимірювання становитимуть від 0,951 до 0,992 мВ, що дорівнює 24 і 25 градусам С відповідно. Формула інтерполяції матиме значення T = 24 + (24-25) * ([0,964 - 0,951] / [0,992 - 0,951]) = 24 + 1 * (0,013 / 0,041) = 24,3 градуса С.
Крок 8
Вивчіть приклад, коли опорний перехід має температуру, відмінну від стандартного значення. Термометр покаже, що опорний перехід термопари Т-типу становить 12 градусів Цельсія. Це еквівалентно 0,470 мВ у таблиці. Вимірювання, проведене за допомогою типу Т, покаже 4279 мВ. Щоб знайти Т, додайте температуру переходу за допомогою вимірювання термопари та отримайте 0,471 + 4,279 = 4,750 мВ. З таблиці видно, що реакція становить 110 градусів С.
