Зміст
Бактерії - це велика група мікроскопічних і одноклітинних організмів, які існують як самостійно, так і в паразитарній формі. Деякі бактерії здатні утворювати суперечки навколо себе, що дозволяє їм виживати у ворожому середовищі. Спори виготовлені з жорсткого зовнішнього шару кератину, стійкого до хімічних речовин, пігментів та тепла. Ці структури дозволяють бактеріям лежати в стані спокою роками, захищаючи їх від різних травм, включаючи різницю температур, відсутність повітря, води та поживних речовин. Бактерії, здатні утворювати спори, викликають низку захворювань, серед яких ботулізм, сибірська виразка, правець та гострі харчові отруєння.
Паличка
Бацила - це специфічний рід паличкоподібних бактерій, здатних утворювати спори. У природі палички є всюдисущими, аеробними та спороносними, представляючи групу з багатьма членами, включаючи Bacillus cereus, Bacillus clausii та Bacillus halodenitrificans. Спори цих істот, які називаються ендоспорами, стійкі до дії сильних хімічних речовин та несприятливих умов навколишнього середовища. Це дозволяє бактеріям протистояти дезінфікуючим засобам, радіації, висиханню та нагріванню. Бацили є основною причиною механічного забруднення та забруднення їжі, а також їх дуже важко усунути.
Клострідій
Клострідій - рід бактерій, також у формі паличок, грампозитивних (бактерії, які забарвлюються у фіолетовий або темно-синій колір у грамових плямах через надмірну кількість пептидеогліканів у клітинній стінці) і здатні продукувати спори. За даними Агентства охорони здоров’я, рід Clostridium включає групу із понад 100 відомих видів, включаючи такі патогени, як Clostridium botulinum, Clostridium difficile, Clostridium perfringens, Clostridium tetani та Clostridium sordelli. Деякі види бактерій комерційно використовуються для виробництва етанолу (Clostridium thermocellum), ацетону (Clostridium acetobutylicum) та для перетворення жирних кислот у дріжджі та пропандіол (Clostridium diolis).
Споролактобактерії
Споролактобактерії - це група паличкоподібних спороутворюючих анаеробних бактерій, включаючи Sporolactobacillus dextrus, Sporolactobacillus inulinus, Sporolactobacillus laevis, Sporolactobacillus terrae та Sporolactobacillus. Споролактобактерії також відомі як молочнокислі бактерії, оскільки вони здатні виробляти кислоту з фруктози, сахарози, рафінози, маннози, інсуліну та сорбіту. Ці бактерії містяться в ґрунті та, як правило, у кормі для курчат. Згідно з книгою "Основи мікробіології харчових продуктів", спори, утворені споролактобацилами, менш стійкі до нагрівання, ніж ті, що утворюються бацилами.
Споросарчина
Споросарцини - це група круглих бактерій (кокосових горіхів), до складу яких входять Sporosarcina aquimarina, Sporosarcina globispora, Sporosarcina halophila, Sporosarcina koreensis, Sporosarcina luteola та Sporosarcina moreae. Відповідно до статті "Резистентність до антибіотиків та виробництво їх у сечовинах Споросарцину", антибіотиків та виробництво їх у сечовинах Споросарцину, вважається, що бактерії цієї групи відіграють важливу роль у розщепленні сечовини в грунті.
