Зміст
Видима ультрафіолетова спектрокопія (UV-vis) є діагностичним методом із використанням видимого світла та прилеглих довжин хвиль. УФ-спектрометр - це прилад, який використовує джерело світла, яке проходить через камеру для виявлення іонів металів та органічних компонентів. Це потужна зброя, що використовується в багатьох лабораторіях, але використання цього методу діагностики має численні переваги та недоліки.
Джерело світла
Обструктор джерела світла контролює кількість світла, що надходить від спеціалізованої лампи, яка проходить через зразок. Обструктор є єдиним компонентом рухомого УФ-спектрометра. Перевага цієї системи полягає в простій конструкції приладу. Однак не тільки лампа, яка випромінює всі довжини хвиль світла, необхідна для аналізу. Наприклад, дейтерієва лампа випромінює довжини хвиль від 180 нм до 370 нм, а вольфрамова лампа - довжини хвиль від 315 нм до 900 нм. Заміна лампи - це трудомісткий процес.
Калібрування
УФ-спектрометри вимагають частого калібрування для підтримки точності та точності приладу. Вибір типу матеріалу, який буде використовуватися як калібратор, вимагає знання типу зразка для аналізу. Однак аналіз зразків за допомогою УФ-випромінювання - це дуже швидкий процес порівняно з іншими методами виявлення зразків, такими як ВЕРХ. Цей швидкий аналіз досягається лише належним калібруванням.
Чутливість
Техніка УФ-візу не є руйнівною для зразка і має високу чутливість для виявлення органічних сполук. Однак розсіяне світло може бути проблемою. Це пов’язано з тим, що лікар, про якого йде мова, намагається виявити зразок, використовуючи дуже довгий діапазон довжин хвиль, або погану конструкцію приладу.
