Зміст
Країни з відносно високими доходами, розвиненою економікою та високими темпами людського розвитку, як правило, класифікуються як розроблені міжнародними організаціями, такими як ООН або Міжнародний валютний фонд. У той же час країни з відносно низькими доходами, нестабільною економікою та низьким рівнем людського розвитку, як правило, класифікуються як розвиваючі або слаборозвинені (чим менш розвинена країна, тим нижчий показник). І, звичайно, є кілька переваг для розвинених країн у порівнянні з країнами, що розвиваються.
Харчування та здоров'я
Незважаючи на те, що ожиріння може бути проблемою для розвинених країн (таких як США та Великобританія), все ще існує явна перевага перед слаборозвиненими країнами (такими як Буркіна-Фасо та Малаві) з точки зору харчування та здоров'я. У слаборозвинених країнах, як правило, виникають серйозні проблеми з недоїданням та дитячою смертністю, низькою тривалістю життя, низьким або недостатнім рівнем охоплення вакцинами та високим рівнем смертельних захворювань, які вже викорінені з розвинених країн.
Грамотність та освіта
У розвинутих країнах майже не існує неписьменності дорослих, а доступ до освіти широко поширений. Працівники можуть легко спілкуватися та записувати дані, використовуючи написане слово. Вони також можуть краще пізнавати нові речі та конкурувати у світовому суспільстві. Грамотне населення є більш цивільно залученим і може краще взаємодіяти з урядом, ніж неписьменне населення.
Інфраструктура
Розвинені країни мають перевагу надійної інфраструктурної системи. Це включає дороги, транспорт, питну воду, виробництво та розподіл електроенергії, телекомунікації, лікарні та школи. Все це гарантує довше і краще життя людям, які натомість можуть працювати ефективніше. У слаборозвинених країнах цілі райони, особливо внутрішні райони, можуть страждати від нестачі питної води та електроенергії, або відсутності твердих доріг, що з’єднують їх з найближчими містами. Відсутність інфраструктури стримує економічне зростання та ускладнює життя громадян у цих країнах.
Високі доходи
В цілому громадяни розвинених країн мають вищі доходи, що залишає у їх розпорядженні значну кількість грошей. Це створює внутрішні вимоги до економіки, дозволяючи людям купувати бажані товари та послуги у місцевих або міжнародних компаній, рухаючи тим самим економіку країни. З іншого боку, у слаборозвинених країнах низький дохід громадян, як правило, заважає людям справлятися з основними життєвими потребами (не кажучи вже про споживання предметів розкоші), а це також стримує ріст економіки країни.
