Зміст
- Класична організаційна теорія
- Неокласична організація
- Теорія непередбачених ситуацій
- Теорія систем
- Організаційна структура
Організаційна теорія намагається пояснити, як організації працюють, щоб виробити для них розуміння та вдячність. Він базується на декількох областях знань та дисциплін, повідомляє Oxford University Press. Деякі типи організаційних теорій включають класичну, неокласичну, непередбачені ситуації, системи та організаційну структуру. Ці варіації в організаційній теорії походять з кількох ракурсів, включаючи сучасні та постмодерністські погляди.
Класична організаційна теорія
Класична організаційна теорія поєднує в собі аспекти наукового управління, бюрократичної теорії та адміністративної теорії. Науковий менеджмент передбачає отримання оптимального обладнання та робочої сили та ретельне вивчення кожної складової виробничого процесу, каже StatPac Inc, міжнародна компанія з досліджень та розробок програмного забезпечення. Бюрократична теорія надає важливе значення встановленню ієрархічної структури влади. Адміністративна теорія прагне встановити універсальні принципи управління, що стосуються всіх організацій.
Неокласична організація
Неокласична організаційна теорія є реакцією на авторитарну структуру класичної теорії. Неокласичний підхід підкреслює людські потреби співробітників у щасті на роботі, цитує StatPac Inc. Це генерує креативність, індивідуальний ріст та мотивацію, що збільшує продуктивність та прибуток. Менеджери, які використовують неокласичний підхід, маніпулюють робочим середовищем, щоб отримати позитивні результати.
Теорія непередбачених ситуацій
Теорія непередбачених ситуацій розглядає конфлікти на робочому місці як неминучі, але й керовані. Це відрізняється від класичних та неокласичних теорій, які трактують конфлікт як втручання в організаційний баланс. У теорії непередбачених ситуацій продуктивність праці є функцією здатності менеджера адаптуватися до змін навколишнього середовища. Управлінські повноваження особливо важливі для високо мінливих галузей. Це дає менеджерам свободу приймати рішення, виходячи з поточної ситуації.
Теорія систем
Теоретики систем вважають, що всі організаційні компоненти взаємопов’язані. Зміни одного компонента можуть вплинути на всі інші, повідомляє StatPac. Теорія систем розглядає організації як відкриті системи в стані динамічної рівноваги, які постійно змінюються та адаптуються до середовища та обставин. Нелінійні взаємозв'язки між організаційними компонентами створюють складне розуміння організацій у теорії систем.
Організаційна структура
Організаційна структура стала важливим аспектом організаційної теорії внаслідок зростаючої складності багатонаціональних організацій. Структура управління проектами фокусується на керівнику проекту для отримання інформації та заходів, пов'язаних з конкретними проектами. Організаційна структура штабу має постійно створені відділи, що сприяють управлінню проектами. Постійний обмін інформацією та енергією характеризує взаємозв'язок між організаційною структурою та середовищем.
